Закон України про освіту


ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ОСВІТУ

 

 

 

Освіта -  основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,
збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

 

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини


1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

·       постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

·       поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

·       виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

·       сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

·       виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

 

Стаття 60. Права батьків

 

Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

·       вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

·       обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

·       звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

·       захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

 

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ

 Розділ X. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ.

1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

·       вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

·       приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

·       обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;

·       звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

·       захищати законні інтереси дітей.

  2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

·       забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

·       постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

·       поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

·       виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.


Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту

  1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.

  2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.

  3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

 Азбука для батьків

 

 А- азбуку виховання повинні знати всі батьки.

 

Б- будьте при дітях витриманими у своїх вчинках.

 

В- вас запитують-уважно вислухайте і дайте відповідь.

 

Г- говоріть із дитиною у зрозумілій для неї формі.

 

Д- дайте можливість дитині виявити самостійність.

 

Є- єдність між вихователями, класними керівниками, усіма педагогами та членами сім'ї-запорука успішного виховання.

 

Ж- життя дитини має бути заповнене посильною працею, грою.

 

З- знайте:основи виховання закладаються з раннього віку.

 

І- ігри для дитини-запорука здоров'я і нормального фізичного розвитку.

 

К- корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.

 

Л- лялька і м'яч-улюблені іграшки дітей.

 

М- мама і мир - найдорожче для дітей.

 

Н- ніколи не говоріть дітям неправду.

 

О- одяг дітей має бути охайним.

 

П- прагніть поводитись із дітьми завжди справедливо.

 

Р- розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.

 

С- слідкуйте за своєю поведінкою, бо діти наслідують нас.

 

Т- трудитись навчайте дітей з раннього віку.

 

У- успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.

 

Ф- фізична культура для дитини має стати улюбленим уроком.

 

Х- хай дитина завжди відчуває інтерес до себе.

 

Ц- цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів.

 

Ч- частіше бувайте з дитиною на лоні природи, вона- перший вчитель вашої дитини.

 

Ш- шум - ворог здоров'я дитини.

Щ- щастя і радість у ваших руках.

Я-якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, доброю, чесною, ставилась до всіх із любов'ю, то намагайтеся дотримуватись усіх цих порад самі.

                               Азбука виховання

 

Поради батькам 

> Інколи діти сприймають всі шкільні неприємності дуже близько до серця.

 

> Всі знають, що читати лежачи погано, від цього псується зір. В крайньому випадку дозвольте дітям читати, сидячи в ліжку.

 

> Чи знаєте ви про режим Сухомлинського? Вдень і ввечері уроків не робити, а вставати в п'ять годин і займатися зранку. Деяким дітям це дуже подобається.

 

> Уважно стежте: чи не надаєте ви уваги і ласки одній дитині більше, ніж іншій. Діти украй педантичні в питаннях справедливості.

 

> Пам'ятайте, в маленьких дітей ще не розвинене почуття гумору. Ви пожартували, а дитя образилося. Ось випадок, коли не варто експериментувати. Почуття гумору прийде з часом.

 

> Діти пробують палити в 10-11 років. Це кращий час бесіди про шкоду тютюну. Покажіть синові, як ви засмучені. Не загрожуйте покаранням - цим ви зробите куріння привабливим героїчним вчинком. Розкажіть, як вмирають люди від раку легень.

 

> Пригадайте, чи давно ви чули дитячий сміх у вашому будинку? Чим частіше сміються діти, тим краще йде виховання.

 

> У людському житті є два піки ведення щоденників: 15 і 32 роки. Поважайте підлітка, який веде щоденник. Якщо ви увійшли до кімнати і бачите, що дочка або син щось пише, залиште дитину, ні про що не запитуйте.

 

> Щоб підліток не палив, поклопочіться про його спортивні заняття. Чи є у нього футбольний м'яч, велосипед, тенісна ракетка? Підлітки-спортсмени зазвичай не палять.

 

> Умійте, подумавши, відмовитися від будь-якої поради, у тому числі і від порад "Батьківської газети".

 

 

 

Ми не господарі життя своїх дітей. Ми не можемо знати їх долі. Ми не до кінця знаємо, що добре, а що погано для їх майбутнього. Тому будемо обережними у всіх вирішеннях, які можуть вплинути на шлях дитини.

    Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів



1.     Дорогі  батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь-ласка, мистецтва бути людиною.

2.     У моїх очах світ має інакший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли й чому кожен із нас повинен робити.

3.     Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4.     Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.

5.     Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6.     Дайте мені трохи самостійності, дозвольте помилятися, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7.     Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.

8.     Я вчуся у вас всього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями. Тому навчіть мене, будь-ласка, кращого. Пам’ятайте, що ми разом невипадково,  ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі. 

 Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами пе­дагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батькі­вської мудрості.

 

1. Дітей вчить те, що їх оточує.

2. Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

3. Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

4. Якщо дитині демонструють ворожість – вона вчиться битися.

5. Якщо з дитиною чесні – вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути боязкою.

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

8. Якщо дитину часто ганьблять – вона вчиться відчувати себе винуватою.

9. Якщо дитину часто схвалюють – вона вчиться добре до себе ставитися.

10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі – вона вчиться бути терплячою.

11. Якщо дитину часто підбадьорюють – вона набуває впевненість у собі.

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною – вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

13. Не кажіть погано про дитину – ні при ній, ні без неї.

14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.

16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.

18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.

19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.

20. Будьте неустанними, роз’яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла – допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов’ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.

21. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер – пропонуйте їй краще, що є у вас самих.

Не лишай дитину права залишатися дитиною!

Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

Шляхи до серця дитини

 

 Поради батькам

Іноді діти розмовляють мовою, яку нам, дорослим, важко зрозуміти. Це може бути їм лише зрозумілий сленг, але i нас - дорослих - також не завжди розуміють діти, тому що, розмовляючи з ними, ми не завжди можемо висловити свої думки. Але ще гipше, коли ми не завжди можемо виразити дитині свої почуття i любов на зрозумілій їй мові.

Чи вмієте ви говорити на мові любові?

·       Кожній дитині властиво розуміти любов батьків по-своєму. I якщо батьки знають цю «мову», дитина краще зрозуміє їx.

·       Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

·       Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості ви не розвивали в дитині, головне - будувати виховання на любові.

Впевненість у любові оточуючих

·       Коли дитина впевнена у любові оточуючих, вона стає більш слухняною, допитливою. 3 цієї впевненості малюк бере сили, щоб протистояти труднощам, з якими зустрічається. Ця впевненість для нього - як бензобак для автомобіля! Дитина зуміє реалізувати свої здібності лише за умови, якщо дорослі регулярно наповнюють цією впевненістю її серце. Як цього досягти? Звичайно, любов'ю. Проявляти саме той спосіб прояву любові, який є найбільш зрозумілим для дитини, знайти для неї індивідуальний, особливий шлях вираження почуттів.

·       Батьківська любов повинна бути безумовною, адже справжня любов умов не виставляє.Безумовна любов - це найвища форма любові! Адже ми любимо дитину просто за те, що вона є, незалежно від того, як вона поводить себе. Ми всі це розуміємо, але іноді не відаємо собі звіту в тому, що нашу (батьківську) любов дітям доводиться завойовувати. Батьки люблять дитину, але з поправкою: вона повинна добре навчатися i гарно себе поводити. I лише у цьому випадку вона отримує подарунки, привілеї та схвалення. Звичайно, ми повинні навчати i виховувати дитину. Але спочатку необхідно наповнити серце дитини впевненістю у нашій безумовній любові! I робити це треба регулярно, щоб ця впевненість не випарувалась. Тоді у дитини не виникає страху, провини, вона буде відчувати, що потрібна. Безумовну любов ніщо не може похитнути. Ми любимо дитину, навіть якщо вона некрасива i зірок з неба не дістає.Ми любимо її, якщо вона не виправдовує наших надій. I найважче - ми любимо її, щоб вона не зробила. Це не означає, що будь-який вчинок дитини ми виправдовуємо. Це означає, що ми любимо дитину i показуємо їй це, навіть якщо її поведінка не найкраща.