Історія школи

Історична довідка про школу

У другій половині XIX ст. вперше в селі була відкрита початкова школа „дяківка", яка знаходилась в центрі села, де потім проживав гр. Петричко. Учителями в цій школі були дяки, а попечителем школи був місцевий піп. Навчалось у такій школі 12-15 учнів з числа заможних селян. Дяки-вчителі на першім уроці опитували учнів, потім давали завдання писати, рахувати, а самі йшли в шинок, який був розташований недалеко  від школи, забуваючи надовго про своїх вихованців.

В 1883 році на кошти селян офіційно було відкрито церковно-приходську школу, яка містилася в невеличкому старенькому будинку під соломою. Зміст і форми навчання були такі ж самі, як і в попередній школі „ дяківцї'.

Наприкінці 1894 року було закінчено будівництво нового будинку школи, який існує і тепер під назвою „Біла школа", в якому на даний час знаходиться церква. В одній половині розміщався клас на ЗО - 40 учнів, а в другій -  квартира вчителя. Навчанням у відкритій школі охоплювалось 15 - 20 % дітей шкільного віку. Заняття в школі розпочиналося пізньої осені, а закінчувалося ранньою весною. Навчав учнів усіх трьох груп один учитель зранку до вечора з перервою на обід. Головними предметами за навчальним планом були  Закон Божий, читання, чистописання, арифметика, співи. Школа ставила собі за мету - прищеплювати не грамотність, а покірність царю і церкві. З ненавистю згадують старожили зубряччину, муштру в школі.

Тому місцеву школу закінчувало 3-4 учні на все село. Як наслідок, 90 % населення села перед Жовтневою революцією були неписьменними.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції в 1920 році у селі Велика Вулига було проведено облік культурних сил, що могли б проводити масове навчання грамоти.

В  1920-1921 н.р.  розпочалося навчання у  Великовулизькій    загальноосвітній  трудовій чотирьохрічній початковій школі, завідувачем якої був Гаврилюк, а пізніше Майструк. Школа містилася в двох будинках, у приміщенні Червоної і Білої школи. В кожному класі навчалось по 25 - ЗО учнів, а по школі 80 - 90 учнів. З великою жадобою потяглися до навчання діти селян різного віку. З кожним роком все більше і більше навчалося дітей. Вже в 1925 році в школі  навчалось понад 110 дітей.

Великою подією було в селі відкриття семирічної школи 1932 року. Контингент учнів набагато зріс. З кожним роком удосконалювались методи навчання, зміцнювалась навчально-матеріальна база.

Та в 1941 році мирне життя радянських людей було порушено фашистськими загарбниками. Під час тимчасової німецької окупації школа не працювала. Лише в 1944 році, коли було звільнено село,  було відновлено навчання в школі. Радісною подією в селі було відкриття середньої школи в 1952 році, яку було збудовано силами батьків, учнів, учителів. За цей час середню освіту здобуло більше 200 дітей колгоспників. Через відсутність відповідної матеріальної бази в 1961 році середню школу в с. Велика Вулига було закрито, а почала працювати восьмирічна школа.