Обережно ГМО! Економічно вигідна та небезпечна для життя ГМ продукція.

Обережно ГМО!  Економічно вигідна та небезпечна для життя ГМ продукція.

Генетично-модифіковані продукти повільно вбивають нашу молодь. Більше того, продукти 70% популярних марок дитячого харчування містять ГМО.
А чи замислювались Ви над тим, що вживаєте щодня, чим годуєте власних дітей? Чи знаєте що таке ГМО? Чи цікавилися можливими наслідками вживання генетично-модифікованих продуктів або продуктів, що містять ГМО у вигляді домішок?


Цікавим є той факт, що частина населення на питання: «А Ви знаєте що таке ГМО?» відповідає «А що це таке?», а більшості з нас, котра володіє інформацією про ГМО та знає про приховану в ньому небезпеку, байдуже ставиться до складу продуктів, які вони звикли приймати в їжу та які їм так подобаються. Їх навіть не бентежить те, що значна більшість цих продуктів містять різноманітні домішки, що впливають на смакові рецептори, щоразу викликаючи все більше і більше бажання з’їсти цей такий вже «смачний» продукт. Багатьох приваблює гарна упаковка, неприродні смакові відчуття, всезагальна пристрасть до цих продуктів.

 

Вже саме визначання розкриває небезпечність вживання продукту, що містить ГМО або є генетично-модифікованим. ГМО (Генетично модифікований організм) це організм, генотип якого було змінено за допомогою методів генної інженерії.

Генетичні зміни, як правило, здійснюються в наукових та сільськогосподарських цілях і на перших етапах введення ГМО переслідувалися благородні цілі: створити якісно нові рослини, стійкі до морозів, посухи, шкідників. Для наочності приведемо приклад з пшеницею, яку «створили» працівники компанії «Монсанто».

Бажаючи вивести сорт пшениці, стійкий до певних видів шкідників, вони створили біологічний організм «Термінатор». Отримане перевершило всі очікування: врожай пшениці був небувалий, а комахи-шкідники уникали покуштувати цю «пшеницю», проте людина цю пшеницю вживає. Однак, з’ясувалося, що отримана пшениця вже після першого врожаю виявилася безплідною: її зерна не проростали. Цей факт не тільки не збентежив працівників компанії, а навіть став для них великою радістю. Адже споживачі цього ноу-хау були змушені знову і знову звертатися до послуг компанії-виробника. Результати дослідів на пшениці, кукурудзі та багатьох інших культурних рослин підштовхнули аграріїв-чудотворців на нові чудеса. Генетичному насиллю стали піддаватися нові рослини.

На 2007 рік було виведено більше 2000 різновидів рослин, які в своїй генетичній структурі мають чужорідні генетичні вставки.

ГМО повільно, проте впевнено, і для більшості непомітно, ввійшло в наше життя. Реклама та СМІ замовчують правду про шкоду та небезпеку генетично-модифікованих продуктів харчування. Безконтрольно вводяться генетично модифіковані овочі, фрукти й ягоди. Найбільш поширеною добавкою є генетично модифікована (ГМ) соя, стійка до гербіциду раундапу. ГМ соя впливає на репродуктивну функцію та розвиток мозку людини і тварин. ГМ сою додають у м’ясні, ковбасні вироби та напівфабрикати, м’ясний фарш замінюють соєвим ізолятом. Хоча прибічники ГМ продуктів упевнюють, що ГМ соя є корисною. Але це далеко не так. Соя, навіть та, що не є генетично модифікованою, містить речовину, що пригнічує шлунково-кишкові ферменти. При потраплянні сої чи соєвого білка до шлунку, підшлункова залоза починає напружено працювати. Коли це відбувається постійно, починаються різні проблеми зі здоров’ям: надлишкова вага, харчові алергії та інші серйозні зміни. До того ж звичайна соя містить високий рівень фітоестрогенів (аналог жіночого гормону), що призводить до порушення гормонального балансу, особливо у представників чоловічої статі.

Спектр застосування ГМО в продуктах харчування доволі широкий. ГМ складові зустрічаються в хлібобулочних і кондитерських виробах, у м’ясних і рибних, в молочних продуктах, а також у плодоовочевій продукції. Багато їх міститься в продуктах дитячого харчування, особливо для зовсім маленьких. В якості замінників натуральних продуктів використовують наступні ГМ складові: соєвий білок (соєве борошно), крохмаль, соєвий лецитин, соєве масло, пальмове масло та різні домішки.

Основний потік генетично модифікованих культур складають імпортовані з-за кордону соя, кукурудза, картопля, рапс, рис тощо. Вони потрапляють на наші столи або у чистому вигляді, або у вигляді різноманітних домішок (аспартам, дріжджі і т.п.). Наприклад, якщо у склад продукту входить рослинний білок, то це, скоріше за все, соя, і є велика вірогідність того, що генетично модифікована. Аспратам (його називають супер отрутою), який міститься в газованих напоях, жувальних гумках, кетчупах і т.п., може бути вироблений за допомогою ГМ бактерій і тому є генетично модифікованим. Соя може міститися у хлібі, печиві, дитячому харчуванні, маргарині, супах, піці, продуктів швидкого приготування, м’ясних продуктах (ковбасах, сосисках, паштетах), борошні, цукерках, морозиві, шоколаді, соусах, соєвого молока тощо. ГМ кукурудза (маїс) може бути в таких продуктах, як: їжа швидкого приготування, супи, соуси, приправи, чіпси, жувальні гумки, сміши для тістечок. ГМ крохмаль може міститися у доволі широкому спектрі продуктів, у тому числі і в продуктах, які люблять діти, наприклад, йогуртах. ГМ крохмалі, що широко використовуються у харчовій промисловості, відрізняються кращими розчинністю, стійкістю в кислому середовищі, стабільністю при замерзанні, високою здатністю до розбухання. Самі хіміки, що створюють ці крохмалі, перебувають у стані шоку, оскільки неможливо сказати наперед те, як поведуть себе ці крохмалі в організмі людини. А вони містяться не лише в кисломолочних продуктах, а й у кетчупах, майонезах, м’ясній продукції тощо.

Основна небезпека таких крохмалів полягає в тому, що невідомо чи будуть вони розщеплюватись в організмі людини і як, а також невідомо, як і на які функції організму вони впливатимуть.

Крім того, близько 30% виробників кави, представлених на українському ринку, використовують генетично модифіковану сировину. Така ж ситуація і з чаєм.

Про ризики для здоров’я людини, обумовлені вживанням «трансгенних» продуктів, вчені попереджали вже давно. Ще в 1997 році про це заявили вчені Англії та Германії, у 2000 році – у «Світовій науковій заяві», у Відкритому листі вчених урядам усіх країн. Ними зазначалося, що наслідком вживання продуктів, які містять ГМО, можуть бути зниження імунітету, алергічні реакції аж до смертних випадків, онкологічні захворювання, безпліддя та інші захворювання.

Між іншим наукові розробки в сфері генетичної інженерії, результатом яких є небувала врожайність, збільшення строку зберігання овочів і фруктів, дають настільки високий економічний ефект, що, не дивлячись на попередження вчених, площі під посівами трансгених культур постійно зростають. А потім ці культури потрапляють до нас. Найбільш розповсюдженими трансгеними культурами у світі є: соя, бавовна, канула, цукровий буряк, люцерна, папайя та сквош. 

Намагаючись захиститися від ГМ культур, багато країн ввели маркування на продуктах з ГМ складовими чи стали продавати їх по дуже низькій ціні, а деякі країни відмовилися від ГМ культур і ГМ продуктів, організувавши зони, вільні від ГМО. В 35 країнах світу було створено більш ніж 1300 зон, вільних від ГМО. А такі країни, як: Австрія, Швеція, Німеччина, Франція, Греція, Польща повністю відмовилися від ГМО. Трансгені культури є дозволеними у 60 країнах, включно головних виробників країн-імпортерів, які на своїй території не вирощують трансгені культури, оскільки це є небезпечним для сільського господарства і для країни в цілому.

Україна в 2003 році офіційно приєдналася до Картахенського протоколу, згідно з яким країна розуміє загрозу, що йде від безконтрольного розповсюдження продукції, яка містить ГМО, приймає міжнародні норми поводження з ГМО і всіляко обмежує їх розповсюдження на своїй території.

Офіційно на території України заборонено вирощування ГМО, так само як використання їх у харчовій промисловості. Проте це лише на папері, насправді ж трансгені рослини повним ходом вирощуються на території України, потрапляють на українські прилавки та щоденно вживаються українцями в їжу. При чому не лише українські, але й закордонні аграрії не соромляться обходити стороною всі діючі закони по вирощуванню та реалізації трансгених культур в Україні. За неперевіреними даними посівна плаща, відведена під генетично модифіковані сільськогосподарські продукти, складає: сої – біля 70 %, кукурудзи – біля 20 %, соняшника – більше 10 %.

Щоденно українці вживають у їжу ГМ продукти, до складу яких входять перероблена соя (м’ясні консерви, маргарин, соєве масло, ковбаси, сири, молочні продукти, йогурти, солодощі, та багато іншого) або трансгені домішки, такі, як: лецитин E 415, E 322, E 150, E 101 та інші, аспартам (E 951, або нутросвіт) тощо.