Проект «ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРА»

ОБГРУНТУВАННЯ АКТУАЛЬНОСТІ ПРОЕКТУ

«ЗДОРОВ'Я ШКОЛЯРА» 

Основою життєвого успіху для кожної людини є її здоров'я, яке закладається і формується з моменту планування народження дитини, з раннього її дитинства й до старості.

 

Сучасний стан здоров'я та суспільної свідомості населення України свідчить, що існує реальна загроза нації. Майже 90% дітей, учнів і студентів мають відхилення у здоров'ї, понад 50% – незадовільну фізичну підготовку. Щороку до лав Збройних Сил України за станом здоров'я не призивається кожний четвертий юнак призовного віку. Тільки протягом останніх п'яти років на 41% збільшилася кількість учнівської та студентської молоді, віднесеної за станом здоров'я до спеціальної медичної групи. За цей же період значно зросла група ризику серед найактивнішої частини молоді, що зумовила підвищення на 63% кількості неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності. Майже кожний десятий злочин в Україні вчиняється підлітками. На 60% збільшилася кількість неповнолітніх, що вживають наркотики. При цьому найбільш постраждали незахищені верстви населення, які зараз позбавлені можливості життєвого самовизначення та самореалізації, що призводить до їх соціальної дезадаптації.

Ситуація, що склалася, має не тільки об'єктивні, але й суб'єктивні причини, що пов'язані з існуючою системою ціннісних орієнтацій та особливостями менталітету наших громадян.

Отже, актуальність дослідження обумовлена гострою потребою у зміні програмних підходів та визначенні пріоритетних напрямків у вихованні підростаючого покоління та просвітницької роботи серед батьків. Вкрай необхідно виховання у населення України відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик, активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

Здоров'я - одна з основних багатогранних і багатомірних характеристик людини. Для зручності й послідовності вивчення окремих характеристик і вимірів здоров'я людини виділено чотири основні взаємозалежні складові: фізична, психічна, соціальна і духовна складові здоров'я.

Важливою характеристикою фізичної складової здоров'я є ступінь фізичного розвитку дитини, стан пульсу, температури тіла, частоти дихання, спроможність людини ефективно виконуватися певні дії, здатність людини пристосовувати до змін довкілля, ефективно протидіяти хвороботворним чинникам.

Надзвичайно важлива психічна складова здоров'я, яка визначає розвиток дитини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя і розкривається через розвиток основних функцій психіки дитини, відбувається за допомогою відчуттів, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мовлення. Бадьоре самопочуття, відсутність захворювань сприяють веселому оптимістичному настрою, прагненню до продуктивного життя.

Соціальна складова здоров'я проявляється через взаємодію дитини із соціальним середовищем, через ототожнення її з певними соціальними групами (сім'я, родина, клас, громада, професійна спільнота тощо). Відповідний соціальний статус дитини дозволяє створити оптимальні для формування, збереження і зміцнення здоров'я умови, суттєво позначається на її емоційному благополуччі.

Духовна складова здоров'я є своєрідною вершиною, яка складає все найкраще в дитині, завдяки чому людський індивід стає особистістю і розкривається через поєднання вироблення певних правил культури поведінки, спілкування і мовлення у взаємодії з рідними, близькими і незнайомими людьми.

Соціально – економічна, екологічна та демографічна кризи в Україні зумовили значне зниження рівня здоров'я населення, особливо дітей і підлітків, що призвело до переваження смертності над народжуваністю. Характерне недбале ставлення до власного здоров'я, санітарно гігієнічне безкультур'я значної частини населення, відсутність у багатьох людей пріоритету здоров'я та усвідомлених мотивацій вести здоровий спосіб життя, поширення пияцтва, куріння, вживання наркотичних та психотропних речовин, збільшення венеричних захворювань, загроза епідемії СНІДу.

За результатами досліджень Інституту охорони здоров'я дітей та підлітків АМН України сьогодні до шкіл вступає удвічі більше хворих дітей ніж у 1980 році.

Життя обов'язково перевіряє дитину будь-яким випробуванням. Щоб це не було – різка зміна температури чи інфекція, фізичне перевантаження чи душевні переживання, міцний організм дитини відповість доцільними реакціями, відстоїть себе, а слабкий зазнає поразки. Здорову дитину легше виховувати – це загально відомо. У неї швидко формуються всі необхідні уміння і навички, вона краще пристосовується до зміни умов і сприймає усі вимоги, які їй пред'явлені.

Здоров'я – найважливіша умова формування характеру, розвитку ініціативи, сильної волі, дарувань і природних здібностей. На здоров'я дитини впливає і середовище, в якому вона росте і розвивається. Дитячий організм пластичний, змінний, податливий. В певних умовах несприятливі природжені особливості можуть залишитися невиявленими, а можуть стати причинами серйозних захворювань. Не останню роль грає й моральне здоров'я підростаючого покоління. Особливу увагу необхідно приділити вихованню дітей скромності, чесності, гідності правдивості, нетерпимого ставлення до порушень соціально-етичних норм та проявів пагубних звичок для дитячого організму. Тому що здоров'я – це спосіб життя, який майже цілком залежить від поведінки від самої людини, тому що кожен може його або покращувати, або псувати.

Цілком природно, що педагогічний колектив СЗОШ № 22 починає працювати над вирішенням проблеми виховання здорового способу життя, запобіганню шкідливим звичкам та збереження здоров'я учнів. Цій метіпідпорядкована не лише послідовна за формою а й цілеспрямована за змістом наступний проект «Здоров'я школяра».

ОБГРУНТУВАННЯ

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

Мета проекту: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров'я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя і здоров'я поведінки.

Завдання проекту:

• формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров'я;

• формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров'я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

• виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров'я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;

• ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров'я;

• формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров'я;

• ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров'я;

• навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;

• навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров'я протягом усіх років навчання;

• розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Зміст проекту " Здоров'я школяра"

Має прикладний характер, тому її реалізація можлива на основі таких компонентів:

— мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров'я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соцiально значимих і особистісно орієнтованих потреб);

— операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);

— інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складові здоров'я, основні умови і способи його збереження і зміцнення, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності)

Успішна реалізація проекту « Здоров'я школяра" можлива лише на засадах активної співпраці, партнерства всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, сім'ї та громади), що передбачає й уможливлює:

1) особистісно орієнтоване навчання;

2) збагачення змісту інтегрованого предмета емоційним, особистісно значимим матеріалом;

3) використання інтерактивних методів навчання;

4) стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів, послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього предмета;

5) роботу учнів із різними джерелами інформації, різними видами і типами ресурсних матеріалів;

6) відпрацювання практичних дій при вивченні кожної тем

7) створення умов для активного діалогу між учасниками-партнерами навчально-виховного процесу (учнів, учителів, членів сім'ї, громади) та вільного вибору учнями навчальних завдань і способів поведінки;

8) залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку життєвих навичок;

9) багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

10) залучення до активної співпраці сім'ї та громади.