Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с.Велика Вулига

Безмежна любов батьків до власної дитини не є гарантією захисту від помилок у її вихованні. Зайва ніжність і непрохана допомога часто заважають розвитку незалежної особистості.

Експерт з лідерства, автор 25 книг, засновник і президент організації Growing Leaders («Растущие лидеры») Тім Елмор із США виділив сім моментів у поведінці дорослих, які можуть нашкодити розвитку лідерських якостей у дітей. Також вони можуть зменшити їх шанси досягти успіху в бізнесі та особистому житті.

1.Ми позбавляємо дітей відчути ризик

Ми живемо у сучасному світі, який на кожному кроці сповнений загроз. Девіз «Безопасность превыше всего» посилює наш страх втратити дитину, тому ми оточуємо їх надмірною турботою. Європейські психологи виявили: якщо діти не граються на вулиці, якщо їм жодного разу не доводилося падати та роздирати коліна, то у дорослому житті вони часто страждають на різноманітні фобії. Дитині, граючись, необхідно упасти хоча б декілька раз, щоб зрозуміти, що це нормально і не смертельно. Підліткам також доведеться сваритися, переживати розчарування від першого нерозділеного кохання, щоб отримати емоційну зрілість, без якої неможливі подальші довготривалі стосунки. Вилучивши із життя дитини ризик, дорослі розвивають у них зверхність та низьку самооцінку у майбутньому.

2.Ми надто швидко приходимо дітям на допомогу

Нинішнє покоління молодих людей не розвинуло у собі деяких навичок, які були властиві дітям років 30 тому. Коли ми дуже швидко приходимо дітям на допомогу і занадто опікуємося дитиною, ми позбавляємо її необхідності самій шукати вихід із складних чи не дуже складних ситуацій. Рано чи пізно діти звикають до того, що хтось із батьків, знайомих їм допоможе та врятує: «Если я ошибусь или не достигну цели, то взрослые исправят и разгребут последствия». Насправді світ дорослих стосунків абсолютно інший. Ваші діти ризикують бути непристосованими до такого дорослого життя.

3. Ми занадто показуємо своє захоплення

Тенденція до завищеної самооцінки побутує нині у суспільстві. Правило «каждый учасник получает кубок» дозволяє дитині відчути себе особливим. Але дослідження сучасних психологів доводять, що такий засіб підтримки та заохочення має непередбачувані результати. Через деякий час дитина помічає, що єдині люди, які вважають її надзвичайною, - це тато і мама, а інші зовсім так не вважають. Саме тоді дитина починає сумніватися в об’єктивності своїх батьків. Йому, звичайно, приємно отримувати схвалення, але він розуміє і те, що це ніяк не пов’язане із дійсністю. З часом така дитина навчиться хитрувати, перебільшувати, навіть брехати, щоб уникати складної реальності життя. Адже така дитина не пристосована до вирішення складних життєвих ситуацій.

4. Ми дозволяємо почуттям провини затьмарювати хорошу поведінку

Ваша дитина не повинна любити вас кожної хвилини. Їй доведеться переборювати багато неприємностей у цьому житті, і в цьому їй може заважати розпущеність - « избалованность». Тому говоріть дітям частіше «ні» або «не зараз», щоб вони розуміли та вчилися переборювати свої бажання та потреби. Якщо у сім’ї декілька дітей, батьки часто вважають несправедливим відмітити чимось одну дитину та залишити непоміченим іншу. Але обдаровувати подарунками всіх і завжди не потрібно. Такими діями ми не даємо шансу, можливостей показати себе, аби вони зрозуміли - успіх залежить від них самих, їх вчинків. І добре подумайте перед тим, як винагороджувати дітей відвідуванням торгових чи розважальних центрів. Якщо ваші стосунки базуються тільки на матеріальних стимулах, то діти не будуть відчувати ані внутрішньої мотивації, ані любові.

5. Ми не розповідаємо про власні помилки

Настане той час, коли ваш підліток захоче «расправить крылья» і зазнати перших особистих невдач. Дорослий повинен дозволити йому зробити це. Проте це не означає, що ми не повинні допомагати дітям орієнтуватися в невідомих речах та подіях. Розкажіть своїм дітям про свої власні помилки , які ви також робили саме в такому віці. Але намагайтеся уникати зайвих повчань про куріння, алкоголь чи наркотики. Діти повинні бути готовими до зустрічей із неприємностями, труднощами, уміти відповідати за наслідки своїх вчинків та рішень. Розкажіть їм, що ви відчували, коли зустрілися зі схожими обставинами, чим керувалися, які висновки зробили.

6.Ми помилково сприймаємо поняття «інтелект» і «обдарованість» за «зрілість»

Інтелект часто використовують у якості ступеня зрілості дитини, і в результаті батьки припускають, що розумна дитина вже готова до реального життя. Це, звичайно, не зовсім так. Деякі професійні спортсмени і молоді зірки, наприклад, маючи неабиякий талант, все ж таки потрапляють у скандальні ситуації. Не вважайте, що ваша дитина талановита в усьому. Не існує чарівного «возраста ответственности» чи вказівок на те, коли дитині можна давати свободу вибору. Але існує мудре правило – спостерігайте за іншими дітьми такого ж віку. Якщо ви помічаєте, що однолітки вашої дитини більш самостійні, то, можливо, ви самі стримуєте у нього розвиток самостійності.

7. Ми самі не робимо того, про що навчаємо дітей

Як батьки, ми повинні самі моделювати життя, яке бажаємо власним дітям. . Нині саме ми – лідери своєї родини, тому повинні дотримуватися правди у стосунках із оточуючими. Слідкуйте за своїми вчинками, навіть найдрібнішими, тому що за вами спостерігають ваші діти. Якщо ви не відступаєте від оголошених правил, то діти будуть розуміти, що це неприпустимо і для них. Доведіть дітям, що означає із задоволенням допомагати іншим. Зробіть так, щоб все поряд з вами ставало кращим, і діти захочуть повторити за вами ваші дії.

За матеріалами журналу «Forbes»